Почалося все не від великої любові до манікюру, а від безвиході. Моя майстриня пішла в декрет, до нової запис був майже на три тижні вперед, а в мене вже настільки все відросло, що почала ховати руки в кишені. Якось сіла й порахувала, скільки залишила в салоні за рік, і зрозуміла, що за ці гроші вже давно могла купити лампу, фрезер і всі матеріали.
Перші спроби були такими, що зараз навіть смішно згадувати. Один ніготь відлетів просто на роботі через два дні. Наступний манікюр протримався трохи більше тижня. Кілька разів я взагалі все спилювала ввечері й переробляла, бо дивитися на результат не хотілося. Нормально почало виходити десь через три місяці, коли рука трохи звикла.
Чому нижні форми стали моїм розчаруванням
Найбільше часу я втратила саме на формах.
Спочатку використовувала нижні паперові. Дивилася відео, наче все робила правильно, але на практиці вони постійно жили своїм життям. У мене вузька нігтьова пластина, бокові лінії трохи підняті, тому форма або не прилягала щільно, або зміщувалась, поки викладала гель. Бувало, що так намагалася її зафіксувати, що потім палець ще пів дня був чутливий.
У результаті майже після кожного нігтя доводилося довго випилювати боки, вирівнювати арку і прибирати сходинки. Виходило, що ніготь я ніби робила двічі: спочатку нарощувала, а потім ще довго виправляла те, що не вийшло.
Рятівне відкриття: перехід на нову техніку
Про верхні форми взагалі дізналася випадково. Дівчина написала мені в коментарях під сторіс, що даремно так мучусь і порадила спробувати їх. Якщо чесно, тоді подумала, що це більше для майстрів у салонах, а не для тих, хто робить собі вдома.
Дарма.
Насправді все виявилося набагато простіше, ніж я собі уявляла. Викладаєш гель у прозору форму, прикладаєш до нігтя, сушиш у лампі, знімаєш її — і вже є готова форма нігтя. Перші кілька разів теж не все було ідеально. Я постійно набирала забагато матеріалу, і він вилазив по боках, поки не зрозуміла, скільки гелю потрібно насправді.
Зате коли звикла, різниця стала дуже відчутною. Манікюр, який раніше займав майже дві з половиною години, тепер роблю приблизно за годину з невеликим. Усі нігті виходять набагато однаковішими, а пилки стало в рази менше. Для мене ще великий плюс у тому, що не потрібно підсовувати форму під вільний край і постійно ловити правильний кут.
Ще кілька речей зрозуміла вже на своїх помилках:
- Занадто рідкий гель для такого способу мені зовсім не підійшов — він просто витікав.
- Якщо забути про тонкий базовий шар на натуральному нігті, біля кутикули потім може почати відходити покриття.
- І не варто сильно притискати форму: здається, що так буде краще, але потім тільки більше зайвого матеріалу доводиться прибирати.
Якість матеріалів має значення
Ще помітила різницю між самими формами. Купила спочатку зовсім дешевий набір — вони були м’які й трохи деформувалися прямо в руках. Через це зіпсувала не один манікюр. Потім взяла нормальні, жорсткіші, і стало набагато легше. Зараз просто замовляю верхні форми для нарощування разом із гелями та іншими матеріалами, щоб не платити окремо за кілька доставок.
Якщо рахувати гроші, то набір форм коштував мені приблизно 110 гривень і використовую його вже давно. Лампа була одноразовою покупкою, далі тільки періодично докуповую гель та різні дрібниці. Якщо порівнювати із салоном, то за рік витрати все одно вийшли меншими, навіть враховуючи ті матеріали, які я свого часу купила даремно.
Чи раджу всім переходити на домашній манікюр? Ні. Якщо чесно, перші місяці можуть добре потріпати нерви, і без практики гарного результату не буде. Але якби зараз довелося починати все з нуля, я б уже точно не витрачала стільки часу на нижні форми.
Цікаво, хто ще робить собі нігті самостійно? На чому ви найбільше “спіткнулися”, коли тільки починали?